Застосування бортових радіопеленгаційних засобів  у навігаційних системах малих безпілотних літальних апаратів

A. A. Shpilka; A. Y. Myronchuk; A. O. Tkach; S. P. Overchuk; V. O. Katiuha; Y. A. Myronchuk

doi:10.33577/2312-4458.15.2016.48-53

Автор(и)

A. A. Shpilka Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, кандидат технічних наук, доцент, радіотехнічний факультет, Україна
A. Y. Myronchuk Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, радіотехнічний факультет, магістр, асистент, Україна
A. O. Tkach Житомирський військовий інститут, Житомир, науковий співробітник, Україна
S. P. Overchuk Житомирський військовий інститут, Житомир, науковий співробітник, Україна
V. O. Katiuha Житомирський військовий інститут, Житомир, науковий співробітник, Україна
Y. A. Myronchuk Житомирський військовий інститут, Житомир, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33577/2312-4458.15.2016.48-53

Ключові слова:

безпілотний літальний апарат, автопілот, навігаційна система, радіопеленгація

Анотація

Побудова автономних навігаційних систем на базі МЕМС гіроскопів і акселерометрів утруднена тим, що вони швидко накопичують помилки вимірювань і тому не здатні забезпечити надійне вирішення задач навігації. Більш досконалі лазерні та оптоволоконні гіроскопи мають неприйнятні габарити, масу і вартість. Для автоматичного вирішення завдань навігації раціональне застосування методів пасивного радіопеленгування. Елементи просторової антенної решітки радіопеленгатора можуть бути суміщені з елементами силової конструкції літального апарата. У зонах локальних військових конфліктів зазвичай триває робота стаціонарних джерел радіосигналів цивільного призначення. Такі джерела можуть бути використані в якості радіомаяків. У базі даних бортового комп'ютера літального апарата повинні зберігатися координати і характеристики потенційних радіомаяків.

Точність навігації по радіомаяках залежить від кутової помилки пеленгування і відстані до радіомаяка. У більшості випадків вона достатня для автоматичного польоту за заданим маршрутом і проведення аерофотозйомки.

Посилання

Антонов О.Е. Радиопомехи для беспилотников [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://bp-la.ru/radiopomexi-dlya-bespilotnikov/

Матвеев В.В. Основы построения бесплатформенных инерциальных навигационных систем. / В.В. Матвеев, В.Я. Распопов; под ред. В.Я. Распопова. – СПб.: ГНЦ РФ ОАО «Концерн «ЦНИИ «Электроприбор», 2009. – 280 с.

Распопов В.Я. Микросистемная авионика: учеб. пособие / В.Я. Распопов. – Тула: «Гриф и К», 2010. – 248 с.

Харченко В.П., Чепіженко В.І., Тунік А.А., Павлова С.В. Авіоніка безпілотних літальних апаратів / В.П. Харченко, В.І. Чепіженко, А.А. Тунік, С.В. Павлова; за ред. В.П. Харченка. – К.: ТОВ «Абрис-принт», 2012. – 464 с.

Белокуров В. А. Использование трехосных MEMS гироскопов и акселерометров для задач определения пространственной ориентации подвижных объектов / [В. А. Белокуров, В. Н. Горкин, В. Г. Костиков и др.] // Вестник РГРТУ. – Рязань, 2012. – № 3. – С. 26–31.

Бакмачев А. МЭМС-гироскопы и акселерометры Silicon Sensing: английские традиции, японские технологии // Компоненты и технологии. 2014. № 4. – С. 18–26.

Слюсар В. Цифровые антенные решетки. Решения задач GPS [Электронный ресурс] / В. Слюсар // Электроника НТБ. – 2009. – Выпуск № 1. – С. 74–78. – Режим доступа : http://www.electronics.ru/files/article_pdf/0/article_163_187.pdf

Сарайский Ю.Н., Липин А.В., Либерман Ю.И. Аэронавигация. Часть II. Радионавигация в полете по маршруту: Учебное пособие. / Ю.Н. Сарайский, А.В. Липин, Ю.И. Либерман. – СПб.: Университет ГА., 2013. – 298 с.

Сверхбыстрый цифровой сканирующий пеленгатор ВЧ/ОВЧ/УВЧ диапазона «DDF0xA» [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.bnti.ru/des.asp?itm=4445&tbl=04.01.01.01.01.