Військово-технічний збірник

Аналіз застосування тренажерних засобів у сухопутних військах збройних сил україни та провідних країнах світу

Василь Кохан — 2025-06-30

Повномасштабне вторгнення російської федерації (рф) на територію України суттєво трансформу-вало підходи до колективної підготовки військовослужбовців. З появою нових зразків стрілецької зброї, озброєння та військової техніки виникла об'єктивна потреба у впровадженні оновлених теоретичних і практичних методик навчання. У ході бойових дій Збройні Сили (ЗС) України отримали значну кількість західних зразків озброєння та військової техніки, які, незважаючи не те, що були розроблені наприкінці XX століття, суттєво переважають за своїми тактико-технічними та бойовими характеристиками основні зразки радянського виробництва та техніку рф.

Сучасні тренажери забезпечують можливість відпрацювання широкого спектру бойових ситуацій, включно з прийняттям тактичних рішень, веденням вогню, водінням бойових машин тощо. Це має особливо важливе значення для якісної підготовки фахівців операторської ланки, водіїв, пілотів, зв’язківців, операторів БпЛА та інших категорій особового складу Сил оборони України. Водночас наявна навчально-матеріальна база Сил оборони (СО) України не повною мірою відповідає стандартам НАТО щодо підготовки висококваліфікованих військових фахівців і відповідно потребує системного оновлення та переоснащення.

У ході дослідження було здійснено аналіз основних тренажерних комплексів, що використовуються в арміях країн НАТО, а також сфер їхнього тактичного застосування за функціональним призначенням. У результаті визначено найбільш релевантні зразки для впровадження в СО України, зокрема для підготовки механіків-водіїв, операторів систем наведення озброєння та користувачів засобів автоматизованого управління вогнем.

Метою цієї статті є комплексний аналіз тренажерних комплексів для потреб СО України, оцінка їхніх тактико-технічних характеристик та ефективності в контексті навчання особового складу.

Застосування сучасних тренажерів дозволяє суттєво скоротити фінансові та матеріально-технічні витрати, пов’язані з підготовкою особового складу, особливо на етапах практичних занять. Попереднє відпрацювання вправ на тренажерах (3–4 сесії) підвищує якість виконання бойових завдань на реальній техніці з озброєнням у середньому на 30–40%.

Обґрунтування технічних рішень щодо підвищення захищеності бойових машин у системі заходів забезпечення їх живучості при веденні бойових дій

Володимир Баган — 2025-06-30

Захищеність основних зразків бойових машин (основні бойові танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, бронеавтомобілі) (далі – БМ) Збройних Сил України повинна характеризуватися високою спроможністю протидіяти сучасним засобам вогневого ураження (ПТКР, РПГ, керованим артилерійським боєприпасам та авіаційним бомбам, а також різного типу ударним БпЛА та FPV-дронам) і при цьому зберігати живучість, бойові та експлуатаційні властивості зразка, а також життя і здоров’я екіпажу та особовому складу десанту.

Досвід бойового застосування основних зразків БМ під час російсько-Української війни свідчить, що досягнення високого рівня захищеності є одним із основних завдань, яке обумовлює постійний пошук нових та ефективних шляхів щодо підвищення їхньої захищеності у процесі проєктування та створення нових і модернізації існуючих зразків БМ. У ході проведеного дослідження авторами розглянуто основні напрями підвищення захищеності та живучості основних зразків БМ, а також з врахуванням проблемних питань та характерних недоліків, які виникають під час розроблення перспективних зразків БМ, запропоновано обґрунтовані технічні рішення, що можуть якісно покращити системи (комплекси) захисту зразків БМ ЗС України.

У роботі авторами запропоновано удосконалити зенітно-кулеметну установку (далі ЗКУ) шляхом оптимізації структурної схеми з метою підвищення її бойової ефективності і точності стрільби по повітряних цілях типу ударні БпЛА та FPV-дрони, оскільки підвищення захищеності і живучості забезпечується не тільки пасивними засобами протидії, але й протидією за рахунок ефективних систем і засобів вогневого ураження.

Реалізація зазначеного напряму щодо удосконалення ЗКУ дозволить у короткі терміни підвищити захищеність та живучість зразка БМ від ураження повітряними цілями, зберегти життя та здоров’я екіпажу машини та особового складу десанту і вчасно виконати поставлені бойові завдання.

Принципи прогнозної оцінки взаємодії екосистема-комплект екіпірування військовослужбовця

Петро Болкот — 2025-06-30

Забезпечення сучасним оснащенням військових формувань передбачає розроблення уніфікованої методики, що комплексно відображає суть і закономірності формування матеріалів і пакетів, експлуатованих в екстремальних умовах, за рахунок цілеспрямованого використання структури і властивостей компонентів, що входять в систему. Особливої актуальності набуває формування моделі проєктування матеріалу композитної структури, що відповідає заданим конструктивно–технологічним і споживчим властивостям; вироблення структурної (фасетної) класифікації компонентів матеріалів з теоретичними і практичними методами спрямованої дії, що забезпечують досягнення необхідних споживчих властивостей; реалізація методу застосування типових евристичних прийомів при проєктуванні використаних матеріалів і пакетів одягу із заданими споживчими характеристиками; формування логічної структури взаємозв'язків параметрів компонентів матеріалів, що забезпечують споживчі властивості тканин і їх характеристики, на основі якої відбувається створення вихідного матеріалу чи (або) пакета одягу (уніформи) згідно з визначеними вимогами. З цією метою окреслено низку факторів, що впливають на ефективність ведення бойових дій військовослужбовцями, оснащеними відповідним екіпіруванням, і проведено аналіз фізіологічних показників при виконанні різного роду функціональних навантажень для оцінки реакцій і визначення фізичного стану та здоров'я військовослужбовця за певних умов довкілля та за певних нервово-м’язових навантажень, що є важливим в процесі формування бойового екіпірування. Дано визначення показників якості текстильних матеріалів з урахуванням типових методик перевірки та одиниць вимірювання, базових значень показників якості. Ключовими обставинами слід вважати те, що основою для вибору умов для порівняння систем одягу є два моменти: рівень безпеки суб’єкта; якість та об’єктивність отриманих результатів.

Перспективи удосконалення систем колективного захисту озброєння та військової техніки

Олександр Галак — 2025-06-30

Дослідження сучасних зразків озброєння та військової техніки іноземних держав світу та України включало аналіз систем колективного захисту бронетанкової техніки. Результати дослідження показали, що існуючі системи фільтрації ефективно захищають від зброї масового ураження. Проте питання захи-сту від небезпечних хімічних речовин залишається відкритим. Перспективним напрямом вирішення цієї проблеми є модернізація фільтрів-поглиначів бронетанкової техніки шляхом використання каталізаторів нейтралізації НХР, зокрема оксидних систем на сплавах титану під дією ультрафіолетового випромінювання. Такий підхід дозволить без істотних конструкційних змін та суттєвих матеріальних витрат підвищити експлуатаційні характеристики фільтровентиляційних систем за рахунок додаткового встановлення у фільтр-поглинач решітки (сітки) з нанесеним шаром каталітичного матеріалу із оксидів титану. На поверхні TiO2 можуть бути окислені (мінералізовані) до СО2 і H2O практично будь-які органічні речовини.

У сучасних фотокаталітичних очисниках повітря широко використовуються газорозрядні лампи низького тиску, що генерують ультрафіолетове (УФ) випромінювання в діапазоні від 320 до 400 нм. Ці лампи монтуються всередині пристрою, як правило, вздовж його центральної осі. Ключовим елементом таких очищувачів є пористі носії з нанесеним шаром фотокаталізатора, який піддається УФ-опроміненню. Повітря, що проходить через ці носії, очищується від забруднень.

Для застосування фотокаталітичних технологій очищення газоподібних токсикантів на військовій техніці та стаціонарних об'єктах пропонується використовувати фільтри-поглиначі з титановою сіткою, на поверхні якої електрохімічним методом нанесено шар титан (IV) оксиду (TiO2). Триває робота щодо покращення системи колективного захисту стаціонарних споруд та бронетанкової техніки з використанням оксидних каталізаторів на титанових сплавах з подальшим удосконаленням для ефективної нейтралізації небезпечних хімічних речовин.

Можливість використання термобаричних боєприпасів для пророблення проходів у мінних полях

Євгеній Шматов — 2025-06-30

Масштабне використання дистанційного мінування та застосування сучасних типів мін, обладнаних механізмами проти вилучення, суттєво впливають на хід тактичного планування та успішне проведення операцій. На лінії зіткнення основним і дієвим способом подолання мінно-вибухових загороджень залишаються заходи з пророблення проходів силами інженерно-саперних підрозділів. Ризики, пов’язані з проробленням проходів у загородженнях, є доволі великими, тому використання різних безпечних, актуальних способів і засобів для розмінування та пророблення проходів, особливо в смузі, де оборона готувалась завчасно з високою щільністю мінних полів, пошук більш ефективних вибухових речовин, що можуть бути використані для спорядження засобів пророблення проходів, залишається актуальним і доволі затребуваним. Мета дослідження – обґрунтування доцільності використання термобаричних сумішей (вибухових речовин) для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. Проаналізовано термодинамічні параметри продуктів вибухового перетворення термобаричних і фугасних боєприпасів. Визначено, що важливими термодинамічними параметрами вибуху є надлишковий тиск та питомий імпульс тиску. Термобаричні вибухові суміші у порівнянні зі звичайними конденсованими вибуховими речовинами характеризуються більшою тривалістю ударних хвиль, що виникають при детонації, надлишковим тиском і питомим імпульсом надлишкового тиску. Оцінено достатність надлишкового тиску та імпульсу, які виникають при підриві термобаричної вибухової суміші, що складається з октогену, металічного пального (магнієво-алюмінієвого порошку, амоній перхлорату та полібутадієну) для спрацювання підривників (основних датчиків цілі) натискної дії протитанкової міни ТМ-62. Отримані значення імпульсу спрацювання підривників натискної дії дозволяють зробити висновки, що досліджувана термобарична суміш масою від 2 кг і більше на ділянці радіусом до 9 м спроможна привести у дію підривники натискної дії протитанкової міни ТМ-62. Основний напрям наступних досліджень необхідно спрямувати на проведення розрахунків та натурних випробувань з визначення оптимальної висоти підриву термобаричного боєприпасу, його маси та конфігурації для збільшення ефективності дії ударної хвилі вибуху.

Уніфікований бортовий радіолокаційний координатор міліметрового діапазону для високоточної зброї

Анатолій Зубков — 2025-06-30

Виконаний аналіз наукових і практичних шляхів розвитку всепогодного і цілодобового високоточного ракетно-артилерійського озброєння на основі міжпроєктної уніфікації радіолокаційних координаторів ракети (снаряда) за критерієм “ефективність/вартість”. При цьому обґрунтована доцільність використовування міліметрового радіодіапазону дякуючи можливостям мінімізації масогабаритних характеристик координаторів і конструктивного їх суміщення з координаторами теплового й оптичного діапазонів в складі багатоспектральних систем самонаведення. Визначені границі практичного застосування коорди-наторів в спектральних “вікнах прозорості” приземного шару атмосфери 36 ГГц і 94 ГГц залежно від моделей ракет і калібрів снарядів для досягнення максимальної дальності ділянки самонаведення і з врахуванням еволюції технічних характеристик елементної бази. Узагальнений досвід вітчизняних досліджень і розробок радіолокаційних координаторів міліметрового діапазону. Визначені перспективні напрями подальшого їх розвитку.

Оцінювання ефективності застосування бойових БпНС (БпНК) методом "квадрат потенціалу"

Ольга Корольова — 2025-06-30

Сьогодні спостерігається процес комплексного застосування безпілотних систем на полі бою. Ведуться інтенсивні роботи щодо розроблення нових зразків та відбувається прийняття на озброєння різних типів безпілотних наземних комплексів. Тому необхідно якісне оцінювання ефективності застосування існуючих та перспективних зразків безпілотних систем.

Проаналізовано сучасні способи оцінення ефективності застосування підрозділів. В роботі для оцінення ефективності застосування бойових безпілотних систем обрано графоаналітичний метод «квадрат потенціалу» із використанням оціночних часткових показників. За комплексний показник обрано сукупний бойовий потенціал та обґрунтовано його складові: бойова потужність; бойова живучість, маневрений та управлінський потенціали.

Проведено комплексну оцінку бойового потенціалу застосування бойових безпілотних систем та їх складових методом «квадрат потенціалу» для дистанційно керованої платформи «РИСЬ Pro» з бойовим модулем "Шабля М2" при виконанні поставлених завдань, що пов’язані із забезпеченням оборони. Отримані розрахунки проаналізовано та зроблено висновки щодо особливостей бойового застосування зразка.

Інженерна підтримка мобільності військ (сил) в умовах збройних конфліктів: виклики та шляхи вирішення

Юрій Фтемов — 2025-06-30

У статті проведено аналіз сучасного характеру ведення збройної боротьби, що відзначається широкими можливостями протиборчих сторін обмежувати мобільність військ (сил) шляхом застосування комбінованих перешкод, зокрема мінно-вибухових загороджень, завалів і руйнувань об’єктів дорожньо-мостової інфраструктури. На основі досвіду бойових дій у російсько-Українській війні встановлено, що дії противника відзначаються асиметричністю та раптовістю. Як наслідок, перешкоди та загородження створюються не лише на ключових напрямках, але й у тилових районах, включаючи маршрути забезпечення, що значно ускладнює функціонування логістичних ланцюгів і потребує їх постійного переорієнтування.

Для підвищення ефективності мобільності військ (сил) у таких умовах запропоновано комплекс організаційно-підготовчих заходів, серед яких: системне моделювання для прогнозування можливих напрямків дій противника з урахуванням класифікації районів за ймовірністю перешкод; планування етапів пересування підрозділів; впровадження сучасних технологій; підвищення рівня професійної підготовки особового складу; забезпечення злагодженості дій усіх складових Сил оборони.

Аналіз існуючого стану метрологічного забезпечення в силових структурах України

Євген Рижов — 2025-06-30

На основі аналізу статистичних даних щодо роботи регіональних метрологічних військових частин (РМВЧ) Західного та Північного регіонів за 2006-2022 роки встановлені тенденції розвитку і напрями поліпшення стану метрологічного забезпечення, в цьому і полягає наукова новизна роботи. Встановлені закономірності завантаження цих закладів, що дозволяє обґрунтовано планувати роботу необхідної для цього кількості фахівців.

Вперше отримана функціональна залежність кількості відремонтованих засобів радіовимірювальних приладів від року роботи на основі аналізу реальних статистичних даних. Показано, що перехід від аналогової обробки сигналів в сучасних радіоелектронних засобах на цифрову вимагає не тільки використання новітніх цифрових засобів вимірювальної техніки, а й удосконалення керівних документів щодо їх метрологічного забезпечення.

Зазначено, що підвищення надійності засобів вимірювань є одним із важливих шляхів збільшення якості їх метрологічного забезпечення. Достовірні результати вимірювання залежать від точності приладів, а також умов їх збереження за деякий період експлуатації, що визначає метрологічну надійність, яка, в свою чергу, залежить від показників безвідмовності приладу, одним з яких є середній наробіток на відмову. Необхідний рівень метрологічної надійності залежить від сфери застосування засобів вимірювань і обирається за умови забезпечення необхідної ефективності технічних пристроїв, що обслуговуються. Як правило, цей рівень для військових засобів вимірювальної техніки становить 0,85-0,9.

Завдяки аналізу роботи регіональних метрологічних військових частин встановлені найменш надійні групи засобів вимірювальної техніки, що потребують створення додаткових робочих місць для їх повірки і ремонту. Запропоновано використання методів фізичного діагностування сучасних цифрових засобів вимірювальної техніки, що суттєво підвищує достовірність оцінювання їх технічного стану. У зв'язку з цим необхідно приділяти увагу підготовці висококваліфікованих фахівців метрологів у вищих навчальних закладах.

Алгоритм порівняльної спектральної оцінки вібраційно-коливних навантажень зразків колісної військової автомобільної техніки за умов руху бездоріжжям

Михайло Грубель — 2025-06-30

Потреба в забезпеченні Сил оборони зразками колісної військової автомобільної техніки (ВАТ) високої мобільності за умов ведення російсько-Української війни (рУВ) є нагальним та життєво необхідним для нашої держави завданням. Вказана потреба передбачає також вдосконалення цілої низки експлуатаційних характеристик, які є визначальними для зразка колісної ВАТ. У даній статті проаналізовано плавність ходу автомобіля та його ергономічні властивості. Зокрема акцентовано увагу на тому, що зразок колісної ВАТ повинен забезпечити комфортний рух у заданому інтервалі швидкостей без надмірного впливу вібронавантажень.

Проведено аналіз літературних джерел щодо наукових досліджень, які обґрунтовують встановлення граничних віброколивних навантажень. Проведений аналіз вказав на необхідність розроблення науково-методичних підходів, які б дозволяли проводити оцінку впливу віброколивних навантажень на організм людини ще на етапі проєктування зразка колісної ВАТ при русі бездоріжжям.

З використанням широковідомого засобу математичного моделювання “Mathlab” розроблено алгоритм спектральної оцінки віброколивних навантажень зразків колісної ВАТ за умов руху бездоріжжям. Він дозволяє проводити оцінку досконалості їх систем підресорювання (СП) як на стадії проєктування, так і під час відновлення або модернізації. На базі розробленого алгоритму проведено порівняльну оцінку якості підвісок двох зразків колісної ВАТ? які дозволили встановити, що СП зразка колісної ВАТ LTV02 “Мамай” дозволяє водію та екіпажу рухатись бездоріжжям, при цьому не відчувати великого дискомфорту протягом 4 годин, а для зразка колісної ВАТ УАЗ-3151 цей показник складає лише 1 годину.

Метод лінійного програмування вирішення задачі перевезення матеріально-технічних засобів у підрозділах тактичної ланки для підвищення ефективності логістичного забезпечення

Євген Шинкар — 2025-06-30

Робота присвячена розробці нових підходів в організації логістичного забезпечення матеріально-технічними засобами підрозділів тактичної ланки за допомогою використання математичного апарату лінійного програмування.

Показано, що для вирішення проблем управління витратами під час організації перевезень матеріально-технічних засобів застосовується один із методів лінійного програмування–транспортна задача.

Запропонована математична постановка задачі організації перевезень як складової логістичного забезпечення. Наведено конкретний приклад розв’язання задачі організації перевезень умовного вантажу зі складів довольчих органів забезпечення до підрозділів тактичної ланки.

Також в роботі запропоновано метод вирішення задачі перевезення матеріально-технічних засобів з урахуванням оптимізації опорного плану перевезень шляхом ітераційного поліпшення результату розрахунків за допомогою транспортної задачі. Показано економічну ефективність запропонованого методу.

Сформульовані напрями подальших досліджень щодо удосконалення системи логістичного забезпечення матеріально-технічними засобами підрозділів тактичної ланки.

Дослідження динамічних процесів у вантажопідіймальних стрілових кранах

Лев Величко — 2025-06-30

Стаття присвячена дослідженню нестаціонарних режимів роботи вантажопідіймальних стрілових кранів. Найбільш небезпечні динамічні навантаження, які діють у механізмі вантажопідйомної машини, виникають протягом перехідних процесів. Додаткові зусилля та моменти в елементах механізму підйому вантажу зумовлюють їхнє швидке старіння, втому металу та, врешті решт, вихід з ладу. Знизити рівень динамічних навантажень можливо завдяки розробленню раціональних режимів роботи крана та внесенню змін до конструкції механізму (встановлення пружних муфт, гасників коливань тощо). В статті запропоновано математичну модель динамічних процесів стрілової системи крана з чотирма ступенями вільності. Математична модель включає в себе диференціальні рівняння руху вантажу, поворотного механізму зі стрілою та барабана. Проведено аналіз результатів математичного моделювання та побудовано графічні залежності кутів повороту і кутових швидкостей в часі розглядуваних рухомих елементів крана та вантажу. Обґрунтована можливість застосування математичного моделювання для підвищення ефективності експлуатації вантажопідіймального стрілового крана.

Метод визначення швидкості мінометного боєприпасу на основі комп'ютерного зору

Володимир Гера — 2025-06-30

У роботі запропоновано метод визначення швидкості мінометної міни на основі комп’ютерного зору. Метод базується на відеозаписі польоту мінометної міни з частотою 60 кадрів за секунду та використанні алгоритмів аналізу зображень для ідентифікації об'єкта, визначення його просторових координат і розрахунку швидкості. Запропонований підхід не потребує спеціалізованого обладнання, оскільки використовує лише камеру сучасного смартфона. Це робить його доступним для застосування в польових умовах без залучення складних технологій та дорогих оптичних систем.

Алгоритм передбачає взаємодію користувача з програмою у покадровому режимі для точного визначення позиції мінометного боєприпасу. Використовуючи масштабне перетворення піксельних координат у метричну систему, програма дозволяє визначити пройдену відстань між послідовними кадрами та розрахувати середню швидкість руху об’єкта. Для цього враховуються часові мітки кадрів, отримані на основі частоти запису відео. Проведені польові вимірювання показали, що використання відеозаписів із частотою 60 кадрів за секунду забезпечує оптимальну точність визначення швидкості пострілу мінометного боєприпасу.

Перевагою методу є його доступність та простота реалізації, що дозволяє використовувати його в польових умовах без потреби в складних апаратних рішеннях. На відміну від традиційних радіолокаційних систем або високошвидкісних камер цей метод дозволяє отримати точні кінематичні параметри боєприпасу, використовуючи лише мобільний пристрій та алгоритми комп'ютерного зору.

Отримані результати підтверджують ефективність запропонованого методу у реальних бойових або випробувальних умовах. Впровадження цієї технології дозволить артилерійським підрозділам більш точно оцінювати швидкість боєприпасів, що є важливим для розрахунку дальності польоту та підвищення ефективності вогню.

Перспективи подальших досліджень включають автоматизацію процесу виявлення боєприпасів за допомогою штучного інтелекту, що дозволить зменшити вплив людського фактора на точність вимірювань. Також можливе розширення методу для аналізу інших типів снарядів і об’єктів, які швидко рухаються, що робить його універсальним для військових і наукових застосувань.

Методика створення уніфікованого радіолокаційного вимірювача параметрів руху артилерійських систем і боєприпасів під час стрільби

Артем Дзюба — 2025-06-30

Матеріальну основу ударної потужності сухопутних угрупjвань провідних країн складають високоманеврені вогневі об’єкти (пускові установки тактичних і оперативно-тактичних ракет, батареї, взводи, секції причіпних і самохідних гармат, реактивні системи залпового вогню, міномети). За оціночними даними, на ракетні війська і артилерію (РВ і А) у протистоянні з росією припадає від 70 до 80% всіх втрат, які зазнали сторони конфлікту.

Ефективність вогню РВ і А досягається: своєчасним отриманням точних даних про місцеположення, розміри та характер цілі; правильним вибором засобів ураження; доцільним порядком виконання вогневого завдання та способом обстрілу цілі.

Важливим показником є точність виконання вогневих завдань. Тому в практиці бойового застосування РВ і А актуальними завданнями є:

- точний вимір параметрів руху, а саме пройденого шляху, швидкості і прискорення руху, а також поточної зміни кутового положення повздовжньої осі артилерійських систем (АС), засобів бойового управління та інструментальної артилерійської розвідки для розрахунку їх місцезнаходження на марші і при розгортанні артилерійських підрозділів на вогневій позиції (спостережному пункті) для скорочення часу топогеодезичної підготовки;

- точне визначення початкової швидкості вильоту снаряда для балістичної підготовки стрільби.

Всепогодним і цілодобовим інструментом комплексного системотехнічного вирішення цих завдань є радіолокаційні вимірювачі, що засновані на використанні допплерівського ефекту. При цьому чутливість вимірювачів суттєво залежить від частоти роботи приймально-передавальних модулів максимум якої досягається в міліметровому діапазоні частот.

У статті розглядається сучасна надвисокочастотна елементна база для створення уніфікованих радіолокаційних засобів забезпечення топогеодезичної і балістичної підготовки стрільби артилерійських систем. Наведена структурна схема уніфікованого слідкуючого вимірювача на основі системи фазової автопідстройки частоти. Запропонована методика створення уніфікованого радіолокаційного вимірювача параметрів руху артилерійських систем і боєприпасів під час стрільби.

Узагальнена модель живучості зразків бронетанкового озброєння і техніки

Тарас Стах — 2025-06-30

Новітні виклики, пов’язані із появою ефективних високотехнологічних протитанкових засобів, вимагають удосконалення моделі живучості бронетанкового озброєння і техніки (БТОТ) для можливості застосування їх у сучасних бойових умовах. На сьогодні немає єдиного, затвердженого на рівні стандарту, підходу до кількісної оцінки живучості зразків БТОТ. Наявні в літературі моделі живучості відрізняються кількістю компонент, які визначають суть поняття живучості залежно від типу військової техніки та умов її застосування. Проведений аналіз літератури вказує на те, що до таких компонент живучості БТОТ відносять як мінімум такі: 1) скритність; 2) здатність усунути загрозу власними засобами; 3) захищеність; 4) відновлюваність; 5) мобільність; 6) стійкість до перекидання; 7) стійкість до спонтанних експлуатаційних пошкоджень чи власних дефектів. Для врахування внеску компонент живучості у загальний показник живучості БТОТ в роботі розроблено теоретичні основи їхньої класифікації як випадкових адитивних/мультиплікативних статистичних подій. Запропонований покроковий алгоритм класифікації компонент живучості як випадкових подій дає можливість визначити правило, за яким їхні ймовірності компонуються у загальний показник живучості. У наявних інформаційних джерелах перераховані вище сім компонент живучості розглядаються у різних комбінаціях, однак одночасне врахування усіх семи компонент ще не проводилося. Крім того, не розробленим залишається алгоритм врахування нових компонент живучості, якщо такі виникнуть у перспективі. Робота присвячена розробці узагальненої моделі оцінки живучості з врахування семи відомих компонент живучості та з можливістю внесення нових компонент на основі класифікації компонент живучості як випадкових подій. Запропонована узагальнена модель живучості зразка розробляється у два етапи. Перший етап полягає у створенні базової моделі живучості, яка враховуватиме сім загальноприйнятих компонент. Те, що семикомпонентна модель є базовою, означає можливість врахування нових компонент живучості. На другому етапі розробки узагальненої моделі пропонуємо нову компоненту живучості, яку називаємо активністю загрози, та на її прикладі ілюструємо, як нові компоненти можуть надбудовуватися до базової моделі. Для кількісної оцінки ефективності моделі живучості та ефективності інноваційних заходів з підвищення конкретних компонент живучості запропоновано відповідні кількісні показники.

Ідентифікація нелінейних аеродинамічних коефіцієнтів снаряда на основі модифікованої моделі матеріальної точки

Володимир Грабчак — 2025-06-30

Для підвищення ефективності розрахунку траєкторій польоту снаряда на основі математичних моделей, що описують просторовий рух снаряда в повітрі, гостро стоїть питання визначення індивідуальних аеродинамічних коефіцієнтів снаряда із заданою точністю. В основі побудови сучасних математичних моделей польоту снаряда покладений наближений підхід, який отримав назву малокутового наближення. За таким підходом аеродинамічні коефіцієнти розкладають в ряд Тейлора за кутом нутації і утримуються лише лінійні члени розкладу, що дозволяє суттєво спростити математичні моделі польоту снаряда, але значно погіршує точність розрахунку траєкторій його польоту. Найбільш придатною для визначення аеродинамічних коефіцієнтів снаряда є модифікована модель матеріальної точки, як математична модель польоту снаряда (STANAG 4355 (Edition 3)). В статті представлені процедури перетворення модифікованої моделі матеріальної точки до системи диференціально-алгебраїчних рівнянь наданих у явному вигляді, яка, за наявності відповідного набору лінійних і нелінійних аеродинамічних коефіцієнтів, дозволяє обчислювати основні параметри польоту снаряда з меншими обчислювальними ресурсами. Отримано аналітичні вирази для ідентифікації аеродинамічних коефіцієнтів сили лобового опору, піднімальної сили, сили Магнуса, гасіння швидкості обертання снаряда, його перекидального моменту, а також квадрата модуля кута нутації снаряда. Показано, що за умови відомої функції зміни величини кутової швидкості власного обертання снаряда, отримані аналітичні вирази функціонально залежить виключно від параметрів, що отримуються за даними зовнішньо-траєкторних вимірювань (координат польоту снаряда та їх похідних).