Політика рецензування
Основні положення.
Для оцінки наукового рівня поданих рукописів статей застосовується двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind) так. що автор-кореспондент та рецензенти не знають одні одних.
Процес рецензування здійснюється з метою оцінки теоретико-методологічного рівня статті, її актуальності, практичної значущості та наукового значення. Оцінюють рукопис без урахування етнічної, гендерної, релігійної, політичної приналежності авторів (див. тут);
Експерти беруть до уваги наступні критерії при оцінці придатності рукопису до публікації:
- Актуальність рукопису.
- Повнота розкриття змісту відповідно до мети та визначених завдань.
- Якість представлення та інтерпретації результатів дослідження.
- Достовірність результатів дослідження.
- Відповідність представленого матеріалу етичним принципам, у тому числі, відсутність конфлікту інтересів (див. тут).
Усі зареєстровані рукописи перевіряються на плагіат спеціальними програмами.
Процес рецензування
- Усі подані на розгляд редакції рукописи статей, які відповідають вимогам Правил Для Авторів, реєструються і підлягають внутрішньому та зовнішньому рецензуванню.
- Рецензування здійснюється внутрішніми та зовнішніми рецензентами, які є фахівцями-експертами і мають науковий ступінь не нижче кандидата наук/доктора філософії зі спеціальностей у відповідних галузях досліджень. Внутрішні (зовнішні) рецензенти є (не є) працівниками організації-засновника журналу – Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
- Для рецензування рукопису статті призначається щонайменше один рецензент. За необхідності додаткове рецензування із призначенням додаткових рецензентів може проводитися. Рецензенти призначаються головним редактором або його заступником.
- Рецензування (доопрацювання) наукової статті здійснюється протягом одного місяця. Однак, цей термін може змінюватися на прохання рецензента або автора.
- Рецензент має право відмовитися від рецензування, особливо за наявності явного конфлікту інтересів для запобігання впливу на його сприйняття та інтерпретацію матеріалів наукової статті.
- У своїх рецензіях внутрішні та зовнішні рецензенти надають науково обґрунтовані рекомендації щодо опублікування рукопису статті у одній із форм: прийняти до друку; потребує незначного редагування; потребує суттєвого доопрацювання; відхилити.
- Якщо рукопис статті отримує рекомендацію хоча б одного рецензента з необхідністю редагування чи доопрацювання, автору-кореспонденту надсилається текст рецензії (-ій) із чітко вказаним крайнім терміном надсилання доопрацьованого тексту. Автор вносить зміни тексту статті відповідно до рекомендацій або обґрунтовує їхнє спростування. У відповіді рецензенту (-ам) автор кореспондент обґрунтовує внесені зміни у відповідності до кожної рекомендації. Доопрацьований рукопис статті повторно рецензується тим же чи новопризначеним(-и) рецензентом (-ами).
- При необґрунтованій відмові автора-кореспондента доопрацьовувати рукопис, перевищенні терміну доопрацювання без звернення про їхнє подовження, або за відсутності відповіді від автора-кореспондента у встановлені терміни, рукопис відхиляється з інформуванням автора-кореспондента про це рішення.
- У випадку невирішених протиріч між автором та рецензентом (-ами) рукопис підлягає додатковому рецензуванню. Конфліктні ситуації розглядаються редколегією з формулюванням відповідних рекомендацій, за результатами чого формулюється відповідні рекомендації, на підставі чого головний редактор приймає остаточне рішення про прийняття рукопису до друку чи його відхилення.
- За рекомендаціями рецензентів Головний редактор виносить рішення про опублікування або відхилення рукопису статті і автор-кореспондент інформується про це рішення.
