Фізико-механічні дослідження переваг белітового портландцементу для бетонів, необхідних для сучасних наземних і підземних військових споруд

Автор(и)

  • I. І. Nikonets Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії (аналізу і прогнозування надзвичайних ситуацій) факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення, Україна
  • M. O. Ivasjuk Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, начальник факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення, Україна
  • I. M. Martyniuk Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, кандидат біологічних наук, начальник науково-дослідної лабораторії (аналізу і прогнозування надзвичайних ситуацій) факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення, Україна
  • O. M. Stadnichuk Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, кандидат хімічних наук, науковий співробітник науково-дослідної лабораторії (аналізу і прогнозування надзвичайних ситуацій) факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33577/2312-4458.17.2017.45-50

Ключові слова:

клінкерні мінерали, белітовий цемент, фізико-механічні дослідження, міцність цементу

Анотація

Досліджено фізико-механічні властивості чотирьох видів цементу і основних клінкерних мінералів С3S і С2S: алітового № 1 (С3S – 60,82%, С2S – 14,73%); нормального № 2 (С3S – 40,06%, С2S – 32,58%); белітового № 3 (С3S – 24,59%, С2S – 48,25%) та белітового № 4 (С3S – 9,2%, С2S – 63,18%). Встановлено, що міцність цементу у перші терміни твердіння визначається вмістом С3S, який є клінкерним мінералом, що швидко твердіє. Виявлено, що вплив мінералогічного складу портландцементу на його міцність є визначальним до шестимісячного терміну твердіння. Після шести місяців і до року межа міцності майже не змінюється, а впродовж 10 років цементи, що мають високий вміст С2S, продовжують набирати міцність, тоді як цементи з більшим вмістом С3S її втрачають.

Посилання

ДСТУ Б В.2.7-46-96 Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови. Київ: – Мінбуд. 1996. –12 с.

ДСТУ Б EN 197-1:2008 Добавки для бетонів і будівельних розчинів. Київ: – Мінбуд. 2008. –14 с.

Ніконець І.І. Цемент для розчинів і бетонів в аграрному будівництві / – Львів: "Український бестселер", – 2014. – 124 с.

Штарк Й. Цемент и известь / Й. Штарк, Б. Вихт Пер. с нем. А. Тулаганова. Под ред. П. Кривенко. – К.: 2008. – 480 с.

Copeland L.E., Schulz E. J.P.C.A. Res. Der. Labs., 1962, 4(1), 2.

Формування і генезис мікроструктури цементного каменю // Під ред. Л.Г. Шпинової– Льві:"Вища школа", – 1975.

Lerch W. Bogue R.H.J. Phys. Chem. 31. 1927, – P. 1627–1646.

Midgley H.G. Acta Cryst. – № 5, – 308, – 1952.

Рунова Р.Ф. Технологія модифікованих будівельних розчинів / Р.Ф. Рунова, Ю.Л. Носовський. – К.: КНУБіА, 2007. – 256 с.

Гоц В.І. Бетони і будівельні розчини. – К.: ТОВ УВПК “ЕксОб”, 2003. – 468 с.

Дворкін Л.Й. Високоміцні бетони на цементах низької водопотреби з використанням пиловидних відходів промисловості / Л.Й. Дворкін, О.Л. Дворкін, І.В. Чорна, Ю.В. Гарніцький, В.В. Марчук // Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. – Випуск 43. – 2012. – С. 73–80.

Баженов Ю.М. Технология бетона. – М.: Изд-во АВС, 2003. – 500 с.

Окороков С.Д. Розрахунок портландцементної сировинної суміші // Будвидат, – 1947.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-09

Як цитувати

Nikonets I. І., Ivasjuk, M. O., Martyniuk, I. M., & Stadnichuk, O. M. (2017). Фізико-механічні дослідження переваг белітового портландцементу для бетонів, необхідних для сучасних наземних і підземних військових споруд. Військово-технічний збірник, (17), 45–50. https://doi.org/10.33577/2312-4458.17.2017.45-50

Номер

Розділ

ЗАХИСТ ОВТ ВІД ЗАСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ ТА УРАЖЕННЯ