Врахування висоти лету снаряда в умові завершення його руху з підзвуковою швидкістю

Автор(и)

  • Павло Ткачук Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна http://orcid.org/0000-0002-7190-7887
  • Лев Величко Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна http://orcid.org/0000-0003-0191-4843
  • Микола Войтович Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна http://orcid.org/0000-0002-5593-6493
  • Микола Сорокатий Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна http://orcid.org/0000-0003-4930-5836

DOI:

https://doi.org/10.33577/2312-4458.30.2024.49-56

Ключові слова:

зовнішня балістика, динаміка снаряда в повітрі, сила лобового опору повітря, надзвукова швидкість снаряда

Анотація

Одним з чинників, який впливає на динаміку снаряда є лобовий опір повітря. Отримати аналітичним методом його функціональну залежність від швидкості снаряда, густини та температури повітря, атмос­ферного тиску, геометричних параметрів снаряда та інших факторів доволі проблематично. Їх сумарний вплив на рух снаряда можна визначити з певною точністю, розв’язуючи відповідну обернену задачу. На основі експериментальних досліджень встановлено, що поведінка величини сили лобового опору повітря суттєво залежить від того чи снаряд рухається з надзвуковою, підзвуковою чи дозвуковою швидкостями. Полігонні дослідження встановлюють дискретну залежність між кутом прицілювання і дальністю стрільби при певних значеннях: типу снаряда, його маси, початкової швидкості снаряда, температури повітря, атмос­ферного тиску.

На основі цих тверджень авторами розроблена методика визначення функціональної залежності сили лобового опору повітря від швидкості та маси снаряда, атмосферного тиску, температури повітря і деяких інших чинників базуючись на розв’язуванні оберненої задачі динаміки. Під час руху снаряда в повітрі має місце почергова зміна величин швидкості. Якщо початкова швидкість снаряда надзвукова, то снаряд буде рухатись спочатку з надзвуковою спадною швидкістю, потім підзвуковою та дозвуковою спадними швидкостями. Однак при великих кутах прицілювання, на завершальному етапі руху снаряд може рухатись зі зростаючою швидкістю. Функціональну залежність сили лобового опору визначають для кожного етапу зокрема. Проте особливістю руху снаряда в повітрі, коли його швидкість починає зростати, є виникнення сили бічного тиску повітря на снаряд. Остання скерована перпендикулярно до швидкості снаряда і вниз. Величина сили бічного тиску залежить від величини і напрямку швидкості снаряда, його висоти лету та деяких інших чинників.

Розроблена математична модель була застосована до визначення параметрів руху снаряда, випуще­ного з гаубиці М777А2 заряд 3H. Проведено порівняння кінематичних параметрів руху снаряда, отриманих на основі запропонованої математичної моделі з відповідними значеннями, вказаними у таблицях стрільб. Встановлено, що при кутах прицілювання до 45° теоретичні результати і відповідні табличні значення майже збігаються. При більших кутах прицілювання мають місце певні розбіжності між теоретичними результатами та табличними значеннями, оскільки автори враховували силу бічного тиску повітря на снаряд.

Посилання

McCoy R. L., Modern Exterior Ballistics. The Launch and Flight Dynamics of Symmetric Projectiles. 2012. 328 p.

Carlucci Donald E. and Sidney S. Jacobson. Ballictics: theory and design of guns and ammunition. 2008. 514 p.

Lewtas Ian, Mcalister Rachael, Wallis Adam, Woodley Clive, Cullis Ian. The ballistic performance of the bombard Mons Meg. Defence Technology. № 12. 2016. рр. 59-68. https://doi.org/10.1016/j.dt.2015.12.001

Sahoo S., Laha M.K. Coefficient of Drag and Trajectory Simulation of 130 mm Supersonic Artillery Shell with Recovery Plug or Fuze. Defence Science Journal, Vol. 64, No. 6, November 2014, pp. 502-508, DOI: 10.14429/dsj.64.8110

Bo Zhang, Shushan Wang, Mengyu Cao,Yuxin Xu. Impacts of Deflection Nose on Ballistic Trajectory Control Law. Hindawi Publishing Corporation, Mathematical Problems in Engineering, Volume 2014, Article ID 984840, 6 pages, http://dx.doi.org/10.1155/2014/984840

Balon Rastislav, Komenda Jan. Analysis of the 155 mm ERFB. BB projectile trajectory. Advances in MT. № 10. 2006, 10. рр. 91-114.

Liang Ke, Zheng Huang, Jing-min Zhang. Optimal design of the aerodynamic parameters for supersonic two-dimensional guided artillery projectile. Defence Technology. 2017. № 13. рр. 206-211. https://dx.doi.org/10.1016/j.dt.2017.05.003

Zygmunt B., Motyl K., Machowski B., Makowski M., Olejniczak E., Rasztabiga T. Theoretical and experimental research of supersonic missile ballistics. Bulletin of the Polish Academy of Sciences. Technical Sciences. 2015. № 63(1). рр. 229-233. https://doi.org/10.1515/bpasts-2015-0027

Грабчак В.І. Бондаренко. С. В. Аналіз існуючих та перспективних методів визначення сили опору повітря руху снарядів. Військово-технічний збірник. 2013. № 2 (9). С. 13-19. https://doi.org/10.33577/2312-4458.9.2013.13-19

Величко Л.Д., Петрученко О.С., Терещук О.В., Нанівський Р.А. Зовнішня балістика снаряда, випущеного з гаубиці. Військово-технічний збірник. 2021. № 24. С. 13-20. https://doi.org/10.33577/2312-4458.24.2021.13-20

Abridged FT 155-AR-2, Part 1. Firing Tables for Cannon, 155MM Howitzer, M284 on Howitzer, Medium, Selfpropelled, 155MM, M109A5, M109A6 and M109A7 and Cannon, 155MM Howitzer, M776 on Howitzer, MEDIUM, Towed, 155MM, M777, M777A1 and M777A2 Firing Projectile, HE, M795. Controlled By: U.S. Army DEVCOM Armaments Center. (U) Headquarters, Department of the Army. Washington, DC, 15 April 2020. 572 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-31

Як цитувати

Ткачук , П. ., Величко , Л. ., Войтович , М. ., & Сорокатий , М. . (2024). Врахування висоти лету снаряда в умові завершення його руху з підзвуковою швидкістю. Військово-технічний збірник, (30), 49–56. https://doi.org/10.33577/2312-4458.30.2024.49-56

Номер

Розділ

БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ ОВТ