Оптимізація структури системи завадозахищеного зв’язку бортової і наземної апаратури інтегрованого радіолокаційного комплексу розвідки наземних цілей

Автор(и)

  • Артем Дзюба Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна http://orcid.org/0009-0001-1050-2501
  • Юрій Бударецький Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна http://orcid.org/0000-0002-8882-0374
  • Іван Петлюк Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного , Україна http://orcid.org/0000-0001-5099-8815
  • Іван Горбатий Національний університет «Львівська політехніка», Україна http://orcid.org/0000-0001-6495-192X
  • Андрій Бондарєв Національний університет «Львівська політехніка», Україна http://orcid.org/0000-0001-8495-524X

DOI:

https://doi.org/10.33577/2312-4458.31.2024.3-8

Ключові слова:

артилерійська розвідка, завадозахищеність, радіолокаційний комплекс розвідки вогневих позицій, безпілотний літальний апарат, фазова автоматичне налаштування частоти

Анотація

Матеріальну основу ударної потужності сухопутних угруповань провідних країн складають високо­маневрені вогневі об’єкти (пускові установки тактичних і оперативно-тактичних ракет, батареї, взводи, секції причіпних і самохідних гармат, реактивні системи залпового вогню, міномети).

За оціночними даними, на ракетні війська і артилерію у протистоянні з росією припадає від 70 до 80% всіх втрат, зазнаних сторонами конфлікту. Ефективність вогню ракетних військ і артилерії досягається: своєчасним отриманням точних даних про місцеположення, розміри та характер цілі; правильним вибором засобів ураження; доцільним порядком виконання вогневого завдання та способом обстрілу цілі.

Суттєве значення в процесі підготовки даних для стрільби і управління вогнем мають інструмен­тальні засоби артилерійської розвідки (ІЗАР). Ключовими тактичними характеристиками ІЗАР є максимальна дальність та інформативність.

Ефективним інструментом зняття обмежень на дальність спостереження наземних цілей за межами оптичного горизонту є установка приладів спостереження на борту безпілотного літального апарата (БПЛА).

У статті розглянуті теоретичні та прикладні аспекти підвищення ефективності формування і передачі цільової та службової інформації з борту БПЛА на модернізований комплекс розвідки вогневих позицій (РВП) у складі інтегрованого комплексу артилерійської розвідки.

Посилання

Кривошеєв А. М., Приходько А. І., Петренко В. М.. Основи артилерійської розвідки : навч. посіб. Суми : Сумський державний університет, 2014. 393 с.

Зубков А.М., Щерба А.А. Підвищення ефективності артилерійської розвідки шляхом конструктивно-функціональної інтеграції повітряних та наземних засобів спостереження. Радіоелектроніка, автоматика, управління. 2014. № 2. С. 29‒32.

Спосіб артилерійської розвідки і комплекс для його реалізації: пат. 112997 Україна : МПК G–015 13/00, GOLS 13/28 (2006.01): заявл. 07.07.2014; опубл. 12.01.2016. Бюл. № 1. 3 с.

Зубков А.М., Каменцев С.Ю., Красник Я.В., Прокопенко В.В., Щерба А.А. Просторово-спектральні методи підвищення ефективності артилерійської розвідки. Військово-технічний збірник. Львів : НАСВ, 2023. № 28. С. 77–87. DOI: https://doi.org/10.33577/2312-4458.28.2023.77-87

Gorbatyy I.V. Investigation of the technical efficiency of state-of-the-art telecommunication systems and networks with limited bandwidth and signal power. Automatic Control and Computer Sciences. 2014, Vol. 48, Issue 1, pp. 47–55.

Пристрій фазової автопідстройки частоти: пат. на винахід № 66435. H03L7/00 Україна. Заявка № 4869869 від 01.10.90; опубл.: 2004, Бюл. № 5. 4 с.

Бондарєв А.П., Бударецький Ю.І., Олійник М.Я. Дослідження та моделювання стежних траєкторних вимірювачів. Інфокомунікаційні технології та електронна інженерія. Національний університет “Львівська політехніка”. 2021. № 1(1). 2021. С. 105‒111. DOI: https://doi.org/10.23939/istee2021.01.10511

Бондарєв А.П., Бударецький Ю.І., Олійник М.Я. Багатопараметрична модель пристрою стеження за частотою та інтерфейс програми для її аналізу. Інфокомунікаційні технології та електронна інженерія. Національний університет “Львівська політехніка”. 2021. № 1(2). 2021. С. 114‒122. DOI: https://doi.org/10.23939/istee2021.02.114

Бобало Ю.А., Бондарєв А.П., Бударецький Ю.І., Стрихалюк Б.М., Олійник М.Я. Дослідження траєкторних вимірювачів сантиметрового та міліметрового діапазонів. Інфокомунікаційні технології та електронна інженерія. Національний університет “Львівська політехніка”. 2023. № 3(2). 2023. С. 150‒157. DOI: https://doi.org/10.23939/istee2023.02.150

Ганін О.І., Ципоренко В.Г. Дослідження затухання Wi-Fi сигналів у частотному діапазоні 5 ГГц. Журнал Технічна інженерія. Львів, 2023. № 1. С. 249–255.

Цимбалюк І.Р., Горбатий І.В. Підхід до обробки радіосигналів з амплітудною модуляцією багатьох компонентів за допомогою одновимірної згорткової нейронної мережі Східно-Європейський журнал підприємницьких технологій. 2023. № 9 (126), ст. 14–22.

Хоменко Ж. М. Особливості систем зв’язку БПЛА. Інформаційно-комп’ютерні технології : зб. тез доп. наук.-практ. конф., Житомирська політехніка, Житомир 2021. С. 205.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-17

Як цитувати

Дзюба, А. ., Бударецький, Ю. ., Петлюк , І. ., Горбатий, І. ., & Бондарєв, А. . (2024). Оптимізація структури системи завадозахищеного зв’язку бортової і наземної апаратури інтегрованого радіолокаційного комплексу розвідки наземних цілей. Військово-технічний збірник, (31), 3–8. https://doi.org/10.33577/2312-4458.31.2024.3-8

Номер

Розділ

РОЗРОБЛЕННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ОВТ