Можливість використання термобаричних боєприпасів для пророблення проходів у мінних полях
DOI:
https://doi.org/10.33577/2312-4458.32.2025.125-133Ключові слова:
мінно-вибухові загородження, подолання інженерних загороджень, термобаричні суміші, заряди розмінування, надлишковий тиск вибуху, питомий імпульс тискуАнотація
Масштабне використання дистанційного мінування та застосування сучасних типів мін, обладнаних механізмами проти вилучення, суттєво впливають на хід тактичного планування та успішне проведення операцій. На лінії зіткнення основним і дієвим способом подолання мінно-вибухових загороджень залишаються заходи з пророблення проходів силами інженерно-саперних підрозділів. Ризики, пов’язані з проробленням проходів у загородженнях, є доволі великими, тому використання різних безпечних, актуальних способів і засобів для розмінування та пророблення проходів, особливо в смузі, де оборона готувалась завчасно з високою щільністю мінних полів, пошук більш ефективних вибухових речовин, що можуть бути використані для спорядження засобів пророблення проходів, залишається актуальним і доволі затребуваним. Мета дослідження – обґрунтування доцільності використання термобаричних сумішей (вибухових речовин) для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. Проаналізовано термодинамічні параметри продуктів вибухового перетворення термобаричних і фугасних боєприпасів. Визначено, що важливими термодинамічними параметрами вибуху є надлишковий тиск та питомий імпульс тиску. Термобаричні вибухові суміші у порівнянні зі звичайними конденсованими вибуховими речовинами характеризуються більшою тривалістю ударних хвиль, що виникають при детонації, надлишковим тиском і питомим імпульсом надлишкового тиску. Оцінено достатність надлишкового тиску та імпульсу, які виникають при підриві термобаричної вибухової суміші, що складається з октогену, металічного пального (магнієво-алюмінієвого порошку, амоній перхлорату та полібутадієну) для спрацювання підривників (основних датчиків цілі) натискної дії протитанкової міни ТМ-62. Отримані значення імпульсу спрацювання підривників натискної дії дозволяють зробити висновки, що досліджувана термобарична суміш масою від 2 кг і більше на ділянці радіусом до 9 м спроможна привести у дію підривники натискної дії протитанкової міни ТМ-62. Основний напрям наступних досліджень необхідно спрямувати на проведення розрахунків та натурних випробувань з визначення оптимальної висоти підриву термобаричного боєприпасу, його маси та конфігурації для збільшення ефективності дії ударної хвилі вибуху.
Посилання
Білик А.С., Кашуба Я.М. Фактори загроз від БПЛА противника типу “Ланцет” та засоби інженерного захисту від них, у тому числі із використанням предетонаційних екранів. Військово-технічний збірник. 2024. 31. С.71–82. DOI: https://doi.org/10.33577/2312-4458.31.2024.71-82
В Україні розробили нові ручні гранати (перші фото). Defense Express. 24 червня 2020. https://defence-ua.com/news/ukrajina_rozpochala_rozrobku_novih_ruchnih_granat_pershi_foto-1053.html
Збірник матеріалів вивчення бойового досвіду російсько-української війни 2022 року. 2022. Вип. № 4. 256 c.
Каплюк О., Нікітченко В., Кірдей Л., Терновський А., Брайко В. Щодо визначення основних термодинамічних параметрів вибуху термобаричного боєприпасу. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2022. 11(1). С. 55–65. DOI: 10.37701/dndivsovt.11.2022.07.
Керівництво з подолання інженерних загороджень підрозділами Збройних Сил України: Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 19.10.2016 № 390. Київ : ГШ ЗСУ, 2016. 111 c
Коршок В.М., Білоус І.І., Марко В.П., Голобо-родько С.Б. Обґрунтування технічних рішень щодо засобів для пророблення проходів у мінних полях дистанційним способом. Наука і оборона. 2023. № 3. DOI: https://doi.org/0.33099/2618-1614-2023-22-3-33-37
Кривцун В.І., Коцюруба В.І., Ляшенко В.А. Мето-дика вибору комплексу електромагнітних методів пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів для струк-турного синтезу пошукового пристрою. Збірник наукових праць ДНДІ ВС ОВТ. 2024. Вип. 2(20). С. 47–54 DOI:10.37701/dndivsovt.20.2024.06
Кривцун В.І., Ляшенко В.Ф., Кузнецов В.О. Аналіз факторів, які впливають на процес розмінування забруд-неної території вибухонебезпечними предметами. Збірник наукових праць ДНДІ ВС ОВТ. 2022. Вип. 4 (14). С. 69–77. DOI: 10.37701/dndivsovt.14.2022.08
Ларіонов В.В., Хомяк К.М., Казмірчук Р.В., Івахів О.С., Платонов М.О., Стаднічук О.М. Аналіз розвитку та основні тенденції застосування термобаричних боєприпа¬сів. Військово-технічний збірник, 2016 (15), C. 28–31. https://doi.org/10.33577/2312-4458.15.2016.28-31
Мартинюк І., Шматов Є., Погребняк Т., Каршень А., Стаднічук О., Лаврененко О. Хімічні сенсори на безпілот¬них літальних апаратах: перспективний напрямок пошуку мінно-вибухових пристроїв. Військово-технічний збірник. № 29. С. 102–110. https://doi.org/10.33577/2312-4458. 29.2023.102-110
Телевний І.В., Нікітченко В.І., Клюфас С.І., Дмитрієв А.Г. Особливості дослідження боєприпасів з термо¬баричними вибуховими речовинами. Системи озброєння і військова техніка (Systems of arms and military equipment). 2020. Вип. № 1 (61). С. 145–151. DOI: 10.30748/soivt.2020.61.17
Харун О. Дослідження методів подолання мінно-вибухових загороджень бойовими підрозділами Державної прикордонної служби України за обмежених ресурсів. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія військові та технічні науки. 2023. №4 (93). С.149–157
Baigang M., Xuan B. A novel FEM-FVM coupled method of evaluating the explosion shock wave of a thermobaric bomb on the internal and external flow characteristics of aircraft. Aerospace Science and Technology. 2022. Volume 126, 107558. https://doi.org/10.1016/j.ast.2022.107558
Coller A. Detonating the air: The legality of the use of thermobaric weapons under international humanitarian law. International Review of the Red Cross. 2023. 105 (923), 1125–1151. DOI: https://doi.org/10.1017/S1816383123000115
Chen F., Mao J., Zhou J., Hou P., Liu L., Chen S. Thermal Environment inside a Tunnel after Thermobaric Explosion. Shock and Vibration. 2017. 5427485, 11 pages. 2017. https://doi.org/10.1155/2017/5427485
Elioff M.S., Hoy J., Bumpus J.A. Calculating Heat of Formation Values of Energetic Compounds: A Comparative Study. Hindawi Publishing Corporation Advances in Physical Chemistry. 2016. 11 pages http://dx.doi.org/10.1155/2016/5082084
Explosive Ordnance Guide for Ukraine, GICHD, 2022. 224 р. https://www.gichd.org/fileadmin/uploads/gichd/ Publications/GICHD_Ukraine_Guide_2022_Second_Edition_web.pdf
Grys S., Trzciński W. A. Calculation of Combustion, Explosion and Detonation Characteristics of Energetic Materials. Central European Journal of Energetic Materials. 2010. 7(2). 97–113.
Simić D., Andjelić U., Knežević D., Savić K., Draganić V., Sirovatka R., Tomić L. Thermobaric Effects of Cast Composite Explosives of Different Charge Masses and Dimensions. Central European Journal of Energetic Materials. 2016. 13(1). 161–182. DOI:10.22211/cejem/64970
Švehlík M., Šustr M., Potužák L., Varecha J., Drábek J. Creating of Minefield Breaches with Artillery. In Proceedings of the 20th International Conference on Informatics in Control, Automation and Robotics (ICINCO 2023). 2023 Volume 1, p. 266–272. DOI: 10.5220/0012208500003543
Thermobaric explosive mixture. SK500072017A3. Priority to SK50007-2017A. 2018-09-03 8 р.
Türker L. Thermobaric and enhanced blast explosives (TBX and EBX). Defence Technology. 2016. 12. Р. 423–445. http://dx.doi.org/10.1016/j.dt.2016.09.002
Watling J., Reynolds N. Stormbreak: Fighting Through Russian Defences in Ukraine’s 2023 Offensive. RUSI. 2023. 28 р. URL: https:// www.rusi.org
